КІЛЬКА СЛІВ ПРО АВТОРА КНИЖЕЧКИ

Автор отсеї книжечки, Едмунд Еґан, помер у шпиталі в Унґварі[i] дня 20 вересня сього року. Хоч він сам не був русин і не признавався до руської народности, та його ім'я зв'язане дуже тісно з Угорською Руссю. Сім'я покійника походила з Ірландії, а його дід прийшов на початку 19 віку на Угорщину і поселився там. Його батько Едвард, що мав крім Едмунда ще.й другого сина, Альфреда, купив собі маєток у Бороштянкові, який перейшов опісля в спадщину синам. Едмунд родився 13 липня 1851 р. в Чакторні, учився зразу дома, а ґімназіяльну матуру зложив у Сом-батгельській ґімназії. Від 1869 - 1871 був практикантом господарства в однім саксонськім маєтку. В 1872 - 1874 учився господарства у Відні і Галлі. В 1875 р. був практикантом господарства в Чехії, а опісля адміністратором великого маєтку в Пруссії. В 1881 р. порядкував своїм власним маєтком у Бороштянкові (комітат Ваш). В 1883 іменовано його інспектором молочного господарства в Угорщині. Від 1890 - 1897 порядкував маєтком своєї жінки в Пруссії. В 1897 р. вернув знов на Угорщину, а коли з почи­ну угорського правительства розпочались заходи над покращенням економічного стану угорських русинів, міністер­ство іменувало його делегатом для проведення сеї акції, і на тім становищі робив він безупинно до смерти. Акція правительства розтягалася спершу тільки на Березький комітат, пізніше розширилась на Марамороський і Унґський і поволі мала перейти й на інші комітати, заселені русинами, в першій мірі на Земплин. Два роки тому назад виступив Еґан із обширним матеріялом до правительства, де вказав на причину бідности русинів і способи зарадити злу. В меморіялі виступив він головно проти жидів, яких між русинами дуже багато і які й зруйнували їх своїми найрізноріднішими штучками та обманами. Се наробило Еґанови багато ворогів, особливо між жидами, панами Угорщини - було причиною інтерпеляції[ii] в соймі і предметом дисциплінарки проти Еґана. Його виправдано, а приданий йому на поміч під напором деяких людців жидівський сторонник прокуратор Фрідріх Паріс мусів уступити. Непорозуміння між Еґаном і його ворогами покінчились, одначе і, здається, були причиною його смерти, яка дотепер не вияснена. Одні кажуть, що він застрілився вмисно, другі - що припадково, інші - що загинув внаслідок американського поєдинку. Та як би там не було, угорські русини стратили в ньому щирого свойого заступника, а яким тішився він серед них поважанням, видно хоч би з того, що багато їх взяло участь у його похоронах, що єпископ Фірцак зложив удові кондоленційне письмо[iii] іменем русинів та що зараз же на похоронах виринула між русинами гадка, щоби покійникови поставити пам'ятник, на що й збираються складки. Взагалі треба сказати, що цілий теперішній просвітницький і економічний рух між угорськими русинами, який проявився в останніх трьох роках, усі читальні і крамниці, про які нечувано там до Еґана, се його безпосередня або посередня заслуга. І коли на його місце міністерство не найде тепер чоловіка, що хотів би так само щиро і невсипно вести дальше розпочату акцію, то страта угорських русинів буде дуже велика і не віджалувана ніколи.

Для пояснення значення Меморіялу Еґана наведемо тут безсторонній голос німецької газети «\/аterland», яка (число 54 із 25 лютого 1900 р.) у статті, названій «Жидівська мафія[iv] в північній Угорщині», написала в часі, коли на Еґана напали жиди за його матеріял, таке: «Угорський міністр рільництва Дараній не відкликав міністерського свого комісара Еґана за те, що він у Мункачі держав нібито «антисемітський звіт про потребу опіки над руським селянством в угорських Карпатах, хоч жидівсько-угорська преса кинулась із цілим завзяттям на сего комісара і на самого міністра (жидівського походження). Дараній не міг відкликати свого урядника і лишити його без оправдання, наколи не хотів засісти на лаві обжалованих і виявити себе знаряддям у руках жидівської мафії. Справозвіт про економічне положення руських селян північної Угорщини передав Еґан своєму міністрови недавно. Се урядова студія відносин тамтешніх селян до жидів, що наплили до Угорщини з Галичини головно шляхом, що веде на Мункач[v]. Один із фахових літераторів і політиків угорсь­ких (не реакціонер) так висловився про сей справозвіт Еґана: «Кажу з чистою совістю, що в житю не мав я в руках лектури, що зворушила би мене більше, як справозвіт Еґана, хоч справозвітник держав його зовсім об'єктивно і холодно. Він вичислив імена і подав факти. Він не накладав на сей образ ніяких барв. Він оповідав лише, а факти самі за себе говорили і оскаржували винних. Хто прочитав сей справозвіт, сей плакав, і йому мусіла кров ударити до голови. Він мусів загорітися злістю».

«\/аterland» каже дальше: На сей справозвіт Еґана, запропонований міністрови рільництва та іншим ресортовим[vi] членам угорського кабінету, кинулася північно-угорська жидівська мафія з цілою лютістю. Мафія протестує проти рятункової акції правительства. Що ж зробить угорське правительство? Чи воно стерпить, щоби захожі російські і галицькі жиди зводили дальше руських селян на жебри? Чи проект Еґана уздоровить організм руського селянина? Мабуть, розумніше поводиться німецьке правительство, що просто забороняє таку інвазію[vii] чужинців на німецьку землю. З чужинцями треба і в Угорщині зробити короткий процес. Разом із сими елементами, що нищать угорських селян! Се розкладовий елемент, ворожий християнській суспільности.

Володимир ГНАТЮК